КАХЛІ

Йти узбережжям і відчувати під ногами мокрий пісок, що ховає сліди чужих ніг. Сидіти на березі річки і вчитися у неї, як Сіддхартха, споглядаючи спокійно її плин. Збирати дощову воду в долоні і пити її, вбираючи в себе небо і легкість хмар. Ця поезія тече в нашому тілі кров’ю, бо і вона теж з води. … Читати далі КАХЛІ