098 097 38 27

  1. Домівка
  2. Книжки за цінами, нижчими за видавничі
  3. АНТИ-ІМПЕРСЬКИЙ ВИБІР. ПОВСТАННЯ УКРАЇНСЬКО-ЄВРЕЙСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТИ
Суперціна!

Йоханан Петровський-Штерн АНТИ-ІМПЕРСЬКИЙ ВИБІР. ПОВСТАННЯ УКРАЇНСЬКО-ЄВРЕЙСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТИ

Про книгу:
Автор / авторка: Йоханан Петровський-Штерн
Переклад: Павло Грицак, Микола Климчук
Видавництво: Критика
Рік видання: 2018
Палітурка: м’яка
К-сть сторінок: 575
Вага: 0.700 кг
ISBN: 978-9662789-07-2
Опис

Подібно до представників будь-якої іншої упослідженої етнічної групи, єврейські еліти модернізувалися, інтеґруючись у панівну культуру, найчастіше – державну або імперську. Вони вибирали німецьку мову в Чехії, французьку в колоніях Північної Африки, російську на теренах Наддніпрянщини, Слобожанщини та Південної України.

Видана англійською мовою 2009 року в Yale University Press, книжка знаного дослідника історії та літератури східноевропейського єврейства професора Північно-Західного університету в Чикаґо Йоханана Петровського-Штерна пропонує важливу поправку до цієї моделі, адже тут ідеться про євреїв, які вибрали собі інтеґрацію в бездержавну неімперську культуру – в націонал-демократичне середовище пригніченого сколонізованого народу.

На прикладі життя і творчости Грицька Кернеренка, Івана Кулика, Раїси Троянкер, Леоніда Первомайського і Мойсея Фішбейна – п’яти письменників і письменниць останнього століття, які виросли переважно в їдишемовному та російськомовному середовищі, але зрештою прийшли в українську літературу, автор пропонує розглянути мовний і культурний вибір, у ґрунті речі супротивний щодо звичаїв єврейської інтеґрації, імперського асиміляційного вектора і традиційного вибору на користь самозбереження.

Видання підготовано в рамках науково-видавничої програми Інституту Критики і випущено у світ за сприяння Українського наукового інституту Гарвардського університету (Ukrainian Research Institute, Harvard University). Український переклад здійснено і зредаґовано на замовлення Північно-Західного університету (Northwestern University) за фінансової підтримки Фундації ім. Люсіуса Н. Літавера (The Lucius N. Littauer Foundation) (The Lucius N. Littauer Foundation) і Наукового Товариства ім. Шевченка в Америці (The Shevchenko Scientific Society in the US).

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *