098 097 38 27

Дебютний детектив Мартина Якуба —
лауреата конкурсу від видавництва «Смолоскип»

 

 

Новоспечений приватний детектив без ліцензії, колишній АТОвець Макс Ґедзь отримує перше замовлення — знайти зниклу фотомодель, подругу київського мажора. Здається, це справа на кілька днів — детектив майже впевнений, що дівчина просто заховалася від свого нав’язливого кавалера. Проте Ґедзь навіть не підозрює, у що він вв’язався: хтось починає полювати на моделей…

В американських фільмах показують, як убивця легко закидає труп собі на плече, але насправді все відбувається зовсім інакше. Хоч дівчина важила кілограмів п’ятдесят, чоловік мало не зігнувся навпіл від ваги, але все ж пішов підійматися сходами.

 

Люди в Києві, особливо молодь, жили в якомусь своєму світі, що нібито обмежувався соціальними мережами й власним маленьким колом спілкування. А там самі лише чемні дівчата та хлопці, взаємопорятунок, захист тварин, наївні тусовки з фудкортами, концерти гурту Hurts. Цю свою вигадану реальність люди переносили на справжнє життя. І не помічали, що в світі є всіляка сволота на зразок грабіжників.

 

«Якби успіх масліту вимірювався за умовною п’ятибальною шкалою в кокотюхах, ця книжка дістала би тверду четвірку. Написаний роман легко, від авторського стилю не беруть корчі, сюжет розкручується згідно з вимогами жанру і явно розрахований на серію, що буде об’єднана довкола образу центрального персонажа — самопроголошеного детектива Максима Ґедзя. Свого часу він працював у міліції міста Горлівка, далі опинився в АТО (як не дивно, на боці України), а звідти, втративши руку, потрапив сторожем на шлагбаум офісного центру в Києві. З будки сторожа його витяг щедрий замовник, у якого зникла кохана дівчина‑модель. Далі слідство ведуть Максим та його племінниця Даша, які досягають успіху за допомогою працівника доблесної оновленої поліції і… теґів в Інстаграмі».

Тетяна Трофименко, «Новинарня»

 

«Яким же має бути головний український детектив? Розумним і проникливим, сильним і непереможним, чи, може, сміливим борцем за справедливість? Мартин Якуб у дебютному романі “Мертві моделі” показав своє бачення. Його герой Макс Ґедзь не відповідає жодній з вищенаведених характеристик… Ґедзь — не супермен, не супермозок. Він звичайна людина. Подекуди він показує свою побутову шляхетність, а де навпаки валиться в своє понуре ментівське минуле із запоями й катуваннями… Його розслідування проходить не за класичною схемою. У нього немає мотивації. У нього немає жалю до дівчат-моделей, які починають безслідно зникати на київських вулицях. Усе, що він робить, не наближає його до розкриття справи… Але чи зможе Ґедзь мобілізуватися і врятувати дівчину? Чи зможе перемогти ворога, що сильніший за нього самого?
На це питання відповість вже сам роман “Мертві моделі”».

Аліна Воловичева, «Лівий берег»