"Поети в молодості часто говорять речі, яких значення й вагу вони самі можуть оцінити (якщо вспіють!) лише значно пізніше."

"Тільки нічого не бери до серця. Бо візьмеш - і вхопишся, захочеш утримати. А втримати не можна нічого".

"Що зроблено, то зроблено".

Існує ціла школа літературна, т. зв. «орнаменталістів», які тільки лише й турбуються тим, як би неприродніше виламати язик, бо ні сюжет, ні динамічна ідея твору — їх не цікавлять.

"Ми живемо в часі, що чує в собі неймовірну здібність творити, але не знає, що творити".

"Коли вибухає війна, люди звичайно кажуть: "Ну, це не може тривати довго, таке безглуздя". І справді, війна - це таки безглуздя, що, до речі, не заважає їй тривати довго. Взагалі дурість - річ дуже стійка, це неважко помітити, якщо не думати весь час тільки про себе".

"Народитися дурнем не ганьба. А от умерти дурнем - сором".

"Еге, дай, Боже, мудрість тим, у кого вона є, а дурні хай користуються своїми талантами".

"Якби свята тривали Весь рік, вони б нудніші праці стали, Забави милі нам, коли нечасті".

"Але зрозумійте мене, докторе, це ж глупство. Я народився на світ не для того, щоб писати репортажі. Може, я народився на світ, щоб кохати жінку".