Еге, дай, Боже, мудрість тим, у кого вона є, а дурні хай користуються своїми талантами.

Поети в молодості часто говорять речі, яких значення й вагу вони самі можуть оцінити (якщо вспіють!) лише значно пізніше.

Ми живемо в часі, що чує в собі неймовірну здібність творити, але не знає, що творити.

Тільки нічого не бери до серця. Бо візьмеш - і вхопишся, захочеш утримати. А втримати не можна нічого.

Але боротьба Заходу зі Сходом триває, і копита варварів гупають по грудях України й сьогодні…

... не треба себе дурити: в що сам не провалюєшся - набезбач, з головою, - ніколи твоїм не стане.

По телефону легко казати не те, що думаєш; телефон перекручує значення слів. Нажити ворога по телефону дуже легко. Ще, звісно, телефон – така зручна річ; просто він завжди поруч і вимагає, щоб ви зателефонували тому, хто не хоче, щоб йому надокучали.

Буває, що самі для себе долю Ми творимо. Тут не в планетах річ, А в нас самих, у наших звичках рабських.

Людину ніколи по-справжньому не втішає щось значне, а завжди лише дрібні, буденні речі.

...не все те, що написано поетом, — треба друкувати